Ольга Липинська, Ірина Сало, «Високий Замок», м. Львів
«Хай живе ЖВ!» — кажуть вихідці з Жовтих Вод, коли піднімають келихи, знаходячись за межами рідного міста. Безвихідь, байдужість і пасивність – ось те, чим жило їхнє рідне місто в день парламентських виборів. — Он ідуть троє дідусів. Вони проголосують за комуністів, бо за СРСР були молоді та щасливі. А ота бабця буде за “Регіони”, бо дали їй більшу пенсію. Або заплатили за голос сто гривень. А ця дівчина проголосувала б за Кличка. Але не піде на вибори, бо їй байдуже. Ми сидимо на центральній площі Жовтих Вод із тутешнім журналістом Дмитром Чорним. Він спостерігає за виборчими кампаніями минулих літ і з вигляду може вгадати, за кого голосуватиме перехожий.
За молодість, за минуле
Роботою жителів Жовтих Вод забезпечували науково-дослідні установи, кілька приладобудівних заводів і найбільший виробник природного урану – Східний гірничо-збагачувальний комбінат.
З приходом незалежності держава залишила звиклих до добробуту жителів напризволяще. Заводи зупинились, у крамниці прийшов дефіцит, спеціалісти роз’їхались шукати кращого життя. «Старші люди голосують не за комуністів, а за щасливу молодість, — каже Дмитро Чорний. – І голосують дуже дисципліновано, бо замолоду їх привчили обов’язково ходити на вибори».
За владу, бо своя…
«А що мені від цих виборів? – каже таксист, який везе нас до готелю. – Ніхто з моїх знайомих іти на вибори не збирається. Хіба що мама — за Партію регіонів. Скажіть, за кого голосувати, і я проголосую». За три дні у Жовтих Водах ми не зустріли жодної людини, яка щиро підтримувала б партію влади. У чинному президентові тут розчаровані так само, як на заході України – в його попередникові. Єдиний аргумент на його користь — він «своя людина». Але й це ще не запорука любові.
Голоси за ПР забезпечують працівники заводів, в’язні з розташованої на території міста колонії та ті ж таки пенсіонери, вдячні урядові за копійчані надбавки до пенсії.
А ще кажуть, що місцевий штаб біло-блакитних за кілька днів до виборів, не криючись, роздавав по сто гривень "агітаторам". «До партійного офісу вишикувалась черга», — каже Михайло Мурашкін, редактор єдиного жовтоводського незалежного інтернет-видання «Имеется мнение».
За «Свободу» — щоб дала прочухана «регіоналам»
Ті, хто розчарувався в “регіоналах” і комуністах, шукали нові політичні сили. Й знайшли їх в особі партії «УДАР» Віталія Кличка і… ВО «Свобода». Виявляється, націоналісти мають своїх прибічників і в цих краях, де мало хто розмовляє українською, а дехто навіть її не розуміє. «Свобода» потрібна в парламенті, бо стане найсильнішою опозицією Партії регіонів», — пояснює свій вибір тутешній викладач політології Владислав Дутчак.
На його думку, праві радикали змогли б дати відсіч таким антиукраїнським ініціативам влади, як “харківські угоди”. Інші обирають «Свободу» за принципом від супротивного. Жодних інших сподівань, окрім прочухана біло-блакитним у парламенті, тутешні виборці на «Свободу» не покладають. До речі, активного осередку цієї партії в місті немає, агітації вона тут не вела – інформацію про «Свободу» її прибічники, яких особливо багато серед студентів, отримали з телебачення та Інтернету.
За залізний кулак
Подружжя Разумовських – молоде й енергійне. Вони мають єдину в Жовтих Водах івент-агенцію, колись грали в КВН, а зараз дають поради новому поколінню веселих і кмітливих. Разумовські могли б виїхати з міста, як уже зробили всі їхні друзі, але люблять Жовті Води й бачать тут масу можливостей. Та користуватись можливостями заважають чиновники. Наприклад, Григорій Разумовський хотів зареєструвати громадську організацію, що привозила б до міста популярні команди КВН. Зробити з Жовтих Вод столицю українського гумору не дали бюрократи, гальмуючи процес реєстрації. Будь-яка ініціатива, кажуть молоді люди, натикається на опір і підозріння.
Разумовські вписуються у типовий портрет жовтоводських прихильників партії «УДАР». Це люди, які вже частково влаштували своє життя, мають нехай не захмарний, але стабільний дохід. Вболівають за майбутнє й непокояться через відсутність перспектив у рідному місті.
Серед виборців, що віддали голос за «УДАР», жоден не зміг назвати першої п’ятірки виборчого списку партії. Голосували за Кличка: всесвітньо відомий боксер уособлює для них третю силу. Не такий радикальний, як Тягнибок, але й не совковий. Людина, що досягла успіху й знає, що таке високі стандарти життя.
Втім, є в них і певні побоювання щодо партії Кличка. На виборах 2010 року люди так само щиро повірили в альтернативність Сергія Тігіпка та його «Сильної України». Згодом розчарувались, і тепер не поспішають вірити тим, хто знову називає себе третьою силою.
За Об’єднану опозицію голосували ті, хто розчарувався в “регіоналах”, не сприймає комуністів і не вірить новим партіям. Але довіра до «Батьківщини» теж невелика. «Вони вже були при владі й лише сварилися між собою. А зараз я маю вірити, що вони змінились?» — скептично запитує білявка, з якою ми розговорились у кафе.
Якось воно буде…
Двадцятичотирирічна Вікторія працює в місцевій газеті. Останній раз у кіно ходила влітку, відпочиваючи у Феодосії. Найближчі кінотеатри, куди вона могла б поїхати зі своїм хлопцем, — у Кривому Розі та Дніпропетровську.
«У нас є свій «макдональдс», називається «Марічка». Дуже популярний заклад серед молоді», — розповідає. Вікторія хотіла б виїхати звідси. Молодь із Жовтих Вод масово переїжджає до обласного центру або столиці. Але, не маючи родичів у великому місті, зачепитися там непросто: навіть якщо знайдеш роботу, половину зарплатні доведеться віддавати за житло.
Від політиків Вікторія не сподівається нічого. Вони, на її думку, наживаються на наївності виборців, які вірять, що їхнє життя може влаштувати хтось інший. Вікторія знає, що покладатись у житті можна тільки на себе. Тому планує піти на виборчу дільницю лишень для того, щоб винести звідти свій бюлетень, «аби його ніхто не використав».
Не мала наміру голосувати абсолютна більшість молодих людей, до яких ми звертались на вулицях Жовтих Вод. Багато хто з них був розчарований, довідавшись, що з бюлетенів зникла графа «Проти всіх». Політика їм не цікава, тож і не знали, що закон про вибори змінився.
