Українське козацтво… При цих словах виникають образи вусатих, з оселедцями, в широченних шароварах, з кривими турецькими шаблями запорізьких козаків. А ще пригадуються Великий Луг, Хортиця, Богдан Хмельницький, отаман Сірко і Велика вольниця південних козацьких степів. Але при зовнішній простоті розуміння козацтва у сучасників з’являється цілий ряд питань.
Сьогодні в Україні намагаються відродити козацтво, ретельно вивчають життя козаків, їх звичаї, традиції, створюють сучасні козацькі загони. Дійсно, часи козацтва – частина героїчного минулого українського народу. Так в чому ж полягає такий жвавий інтерес до козаків?
Таким питанням і не тільки було приділено увагу на циклі заходів «Героїчна Україна: від минулого до сьогодення», Які відбулися 16-17 лютого в НВК “Дивосвіт”, а також на базі Дитячого відділу бібліотеки ЦНТКіД ДП «СхідГЗК» (для учнів ЗОШ №5).
Свою лекцію під назвою «Українські національні бойові мистецтва – історична традиція та сучасність» читав спеціальний гість Владислав Васильович Дутчак – завідувач кафедри гуманітарних наук ІП «Стратегія», кандидат філософських наук, доцент, керівник Громадянського Корпусу полку «Азов», координатор школи Бойового Гопака «Лицар Волі».
Цікаво, з гумором, образними прикладами веде свою розповідь викладач. Будучи, безумовно, історично підкованим, називає масу імен, назв сіл і міст, оперує історичними датами і подіями. Все це вже само по собі захоплююче, але коли мова зайшла про бойові мистецтва і, що називається, «вживу» діти змогли побачити і навіть доторкнутися до холодної зброї (до речі, точним копіям козацьких часів), а також приміряти на себе фрагменти захисного одягу козаків, захопленню не було меж!
Був і майстер-клас від Владислава Васильовича з козацьким мечем, була і фотосесія з учнями. Як не дивно, всі знають такі види бойових мистецтв, як сумо, дзюдо, карате, і мало хто, дійсно, цікавиться і знає історію свого українського бойового мистецтва. Органічним доповненням до лекції був виступ Анатолія Святенка – представника Школи Козацького Гарту «Хорт» імені Максима Пошедіна. Він не тільки розповів хлопцям про молоді напрямки в бойових мистецтвах, а й запросив відвідати заняття, які проходять для школярів у НВК “Перспектива” та для молодих людей віком від 15 років на базі заочного корпусу ІП «Стратегія» по вулиці Гагаріна.
Формат заходу був такий, що вдалося згадати і про Афганську трагедію, і про нинішніх учасників АТО, але, все-таки, основним напрямком було козацтво: виховання козаків, джур на Запоріжжі, козаки-характерники, знаменитий бойовий танець «гопак».
Те, на якій ноті відбувалося захід, те, з яким запалом було представлене козацьке бойове мистецтво, не залишило нікого байдужим.
Унікальність нашої історії і нашого народу полягає в тому, що саме в козацтві відбився творчий і волелюбний дух наших предків. Про маленького хлопчика і дорослого хлопця, який вміє відстояти свою честь і захистити слабкого, старого, жінку, у нас кажуть: справжній козак. І в це слово вкладають розуміння найбільших чеснот нашого народу. Народ нескорений, з багатовіковим героїчним минулим, має право на життя. Слава про волелюбних, українських предків, славних козаків, живе і до цього дня. Багато хто з нас і сьогодні носять козацькі прізвища і не знають про це. Дух козачий в кожному з нас, і ми, по праву, повинні цим пишатися. І сьогодні, коли йде становлення незалежної України, як ніколи актуально звучать рядки нашого гімну:
Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
Ксенія Коваленко, провідний бібліотекар технічного відділу бібліотеки ЦНТКіД
