Три роки тому в Жовтих Водах була напружена ситуація. Як, взагалі-то, і в усій країні. З тривогою щодня дивилися новини. Нервували, що Дніпропетровщина межує із Донеччиною, де розгорнулися запеклі бої. «Раптом лихо докотиться і до нашого міста?» – таку думку намагалися викидати з голови. Але було страшно. Тоді багатьом з жовтоводських чоловіків довелося стати перед вибором: піти чи не піти. У військкомат, на медкомісію і, врешті-решт, на війну. Тобто, в зону проведення АТО.
пам’ятник “Воїнам АТО, що віддали своє життя за Україну” в іншому місті
Будемо відвертими. Хто не захотів – не пішов. Ховався від повісток, тікав з міста (навіть звільняючись з цілком стабільної улюбленої роботи за власним бажанням). Судити вчинки людей – гріх. Тож, не будемо. Просто вони зробили свій вибір. І, напевно, мають свої вагомі аргументи.
Але були ті, хто пішов. Хто не зміг вчинити інакше. Ті, хто побачили на власні очі усі жахіття війни і повернулися додому іншими людьми. Адже забути все, що довелося пережити, неможливо. На превеликий жаль, повернулися до рідного міста не всі…
…Сьогодні тема АТО вже не так цікавить читачів та глядачів. Наприклад, питання, пов’язані з роботою сфери ЖКГ, викликають набагато більше емоцій та зацікавленості (це можна спостерігати і у коментарях до публікацій ІА «Имеется мнение»). Ще військові дії тривають, а наші земляки, які повернулися з АТО, вже іноді стикаються з неповагою та байдужістю у суспільстві. На жаль, і розгляд питання про встановлення пам’ятного знаку “Воїнам, що віддали свої життя за Україну» проходив з ускладненнями.
Зокрема, 1 серпня жовтоводець Олег Мамчур на своїй сторінці у Фейсбуці із прикрістю зазначав: складається враження, що пам’ятник важливий лише для ініціаторів його встановлення.
«Ініціаторами та організаторами повністю виступили представники ГО “Ветерани ОЗСП АЗОВ Дніпропетровської обл”, – написав Олег Мамчур. – Перші розмови про можливість його встановлення велись ще в травні. Збирались підписи, потрібні документи, спілкувались з ветеранською ораганізацією, до якої входять учасники АТО з міста Жовті Води. Вони висловили свою згоду та запропонували всебічну допомогу при встановленні пам’ятника. Було визначено дату, почалась підготовка урочистого заходу, аж коли з’явився перший дзвіночок – депутатські слухання, про які, здається, забули сказати. Без проблем – ми все робимо по закону, тому слуханням бути. Як ми і очікували, 19 липня одноголосно було проголосовано за виконання нашого проекту! Ну, тепер же точно все, правда? Активно готуємось до презентації: будматеріали, творчі виступи, запрошення місцевих жителів, особливо тих, для кого це все – жовтоводських військових. Та ні, любі, ви що, черговий дзвінок – “там ваш памятник не эстетичен, кому-то не нравится. И громадських слухань не было”…
Олег Мамчур тоді зауважив, що представники Національного Корпусу, ГО “Ветерани ОЗСП “АЗОВ” Дніпропетровської області” та ГО “СУВІАТО” вимагатимуть зупинити свавілля та вирішити питання позитивно.
Врешті-решт, дійсно, на засіданні сесії Жовтоводської міської ради 2 серпня питання про встановлення пам’ятного знаку було вирішене позитивно.
Його планується встановити у парку Слави. Пам’ятний знак матиме форму меморіального хреста. Він буде розміщений біля алеї, яка розпочинається від бульвару Свободи (вхід до парку з боку вул.Ціолковського). Кошти на встановлення знаку будуть виділені ГО “Ветерани ОЗСП “АЗОВ” Дніпропетровської області”.
ІА «Имеется мнение»
