Мешканці будинку №39 по вул.Хмельницького покладали великі надії на капітальний ремонт системи теплозабезпечення, який було виконано у їхньому будинку. Але не всі залишилися задоволені – у багатьох квартирах не стало тепліше, ніж це було до проведення ремонту. Розібратися у непростій ситуації намагалися «ЖВ», поспілкувавшись із представниками КП «ВЖРЕО», ТОВ «Простор-С», виконкому та мешканцями будинку.
Будинок №39 по вул.Хмельницького є однією із таких «щасливих» будівель у нашому місті, яка перебуває у кінці лінії тепломереж. Тому, тривалий час мешканці цього будинку потерпали від холоду та зверталися зі скаргами у різноманітні інстанції. Нарешті міська влада знайшла можливість допомогти їхній біді – завдяки коштам державної субвенції у сумі близько 300 тисяч гривень вдалося виконати капітальний ремонт системи теплозабезпечення будинку: замінити тепловий вузол, труби, стояки та нагрівальні прилади тощо, у межах заходів із теплозбереження в під’їздах установили металопластикові вікна та нові двері. Чому ж мешканці продовжують скаржитись на холод? Зокрема, приходили на прийом до міського голови, періодично звертаються до ЖРЕД-2, Тепломережі тощо.
Головний інженер ТОВ «Простор-С» Олександр Лавриненко повідомив «ЖВ», що проблеми будинку №39 напряму пов’язані з проблемами будинків №№33, 35 та 37 по вул.Хмельницького. І їхнє вирішення залежить від ВЖРЕО, зокрема ЖРЕД-2, у підпорядкуванні якого вони перебувають. За інформацією О.Лавриненка під час спеціального обстеження в усіх цих будинках було виявлено багато недоліків у внутрішньобудинкових розводках та елеваторних вузлах. Проте, іншої думки з цього питання Михайло Яровий, старший майстер ЖРЕД-2:
— Систему теплопостачання можна порівняти з кровоносною системою, – каже М.Яровий. – Самочуття людини часто залежить від артеріального тиску. І в системі теплопостачання тиск також відіграє суттєву роль. Тепломережа не дотримується норм тиску на прямому та зворотному трубопроводах, а отже не забезпечується потрібний перепад тиску і немає необхідної циркуляції. Раніше в районі «Фабрики штучного хутра» працювала спеціальна насосна станція, яка відкачувала воду зі зворотного трубопроводу, допомагаючи циркуляції води. Завдяки цьому будинки по вул.Гагаріна та Хмельницького не мали проблем із теплом. Також велику роль відіграє температура теплоносія. Нині вона становить 60 градусів на подаючому трубопроводі та 35 – на зворотному. А повинна бути – 130 та 60 градусів відповідно. А у лютий мороз – навіть 150 та 95 градусів. Отже, якщо не дотримуються параметри тиску та температури, неможливо і дотримуватися нормативних показників температури у приміщеннях. Тепломережі треба перевірити зворотний трубопровод. Можливо, в якомусь місці він занадто вузький, щось заважає протоку води, а отже треба його прочистити.
Начальник ЖРЕД-2 Сергій Тиква зауважив, що його працівниками зроблено все можливе для вирішення проблем із теплозабезпеченням будинку №39. А ось мешканці цього будинку заборгували за послуги ВЖРЕО 9 тисяч гривень, серед 35 квартир борги мають 15.
Разом із С.Тиквою 11 січня ми побували у кількох квартирах будинку №39, щоб перевірити, наскільки теплими є встановлені у кожній квартирі новесенькі білесенькі бельгійські батареї. А Леонід Чуйко, який мешкає на першому поверсі, зауважив, що після ремонту тепліше не стало. Батареї не холодні, але й не дуже теплі. Подібна ситуація і в сусідів – Олександр Веремеєнко жартує: «Хочеться поставити розкладушку біля тієї батареї, що стоїть у під’їзді, та спати там, бо в квартирі батареї холодніші». А ось у квартирі 10 було тепло, батареї – гріли добре, але господар Леонід Кононенко розповів, що помітно потеплішало десь перед Різдвом, раніше було холодно. Мешканець четвертого під’їзду висловив незадоволення з приводу того, що у під’їздах встановили металопластикові вікна без квартирок і тепер їх не можна відчиняти. На його погляд це є порушенням санітарних норм, адже влітку на третьому поверсі не буде, чим дихати. У квартирі Людмили Орел температура становила 8-10 градусів, поки не використовувались електрообігрівачі. В гостях перебуває дочка з п’ятимісячною дитиною, тож доводиться безперервно обігрівати приміщення електроприладами, але при цьому плата за опалення складе 350 грн. за місяць.
— Ми обурені тим, що на наш будинок не ставлять тепловий лічильник, – каже Л.Орел. – Адже згідно з законодавчими нормами після проведення капітального ремонту це слід зробити обов’язково. Тоді ми платили б тільки за те тепло, яке отримуємо. До речі, нам дали опалення тільки 12 листопада, а нарахування Тепломережі йдуть із 6 листопада.
У виконкомі мешканцям будинку №39 порадили створити товариство співвласників. Проте, вивчивши законодавчу базу, Людмила Миколаївна дійшла висновку, що для будинку, в якому всього 35 квартир, – це нереально. Адже згадане товариство передбачає утримання голови, бухгалтера тощо. Проте мешканці будинку – люди активні та небайдужі, тому вони прагнули ще до початку капітального ремонту увійти в курс справ та з’ясувати, які саме роботи будуть проводитись, ознайомитись із кошторисом. Написали відповідний лист до керівництва ВЖРЕО, але відповідь отримали в узагальненому вигляді – без конкретних цифр.
Микола Булгаков мешкає на другому поверсі, сусіди зверху та знизу мають індивідуальне опалення. Тому на холод не скаржиться. Але його хвилюють інші проблеми, пов’язані з проведенням капітального ремонту. Зокрема те, що батареї у квартирах встановлювалися за принципом: скільки було старих – стільки встановимо нових. Микола Володимирович, який добре знається на техніці та механіці, переконаний, що це – технічна помилка.
null- Перш, ніж здійснювати капітальний ремонт, треба було замовити проект спеціалізованій організації, наприклад нашому НДПРІ промтехнології, – каже М.Булгаков. – Адже, можливо, хтось свого часу встановив у себе вдома зайві секції батарей, а йому поставили стільки ж нових. Хоча за правилами площа батарей повинна залежати від поверху. Якщо зворотна труба (як то кажуть – обратка) іде з третього поверху на перший, то на третьому поверсі повинно бути менше секцій батарей, на другому – більше, і на першому – ще більше. Тоді розподіл тепла буде врівноважений. Також ми незадоволені, що нам встановили такі батареї, які не можна знімати. Коли я поцікавився, чому вони не зйомні, то мені відповіли, що так передбачено проектом. А потім сказали, що, якщо нам потрібно, щоб вони знімалися, треба самостійно купити відповідні краники. Коли я їх купив, витративши на це 120 гривень, їх все рівно не встановили.
— Уявіть собі, що почалось б, якби у чиюсь квартиру поставили менше батарей, ніж там було раніше? – висловлює власне бачення ситуації С.Тиква. – Або, якщо б в одній квартирі до батарей приладнали оті краники, а в іншій – ні? Та самі ж мешканці потім почали б скаржитися до усіх інстанцій: чому в сусідів так, а в мене не так.
Мешканці відмовляються від централізованого опалення
Разом із начальником ЖРЕД-2 ми також побували у деяких сусідніх будинках, щоб порівняти, наскільки тепло в їхніх квартирах. У під’їзді будинку №37 батарея була ледь теплою, мешканка квартири №23 Марія Приходько розповіла, що в квартирі холодно, особливо вночі батареї практично не гріють, доводиться спати, обкладаючись пластиковими пляшками з гарячою водою. Тобто, ми переконалися, що в інших будинках також є проблеми з теплозабезпеченням.
— Проте, в них не було капітального ремонту системи теплозабезпечення, а в нас був, то в наших квартирах, напевно ж, повинно бути тепло. Адже на це все витрачено майже 300 тисяч гривень, – кажуть мешканці будинку №39 по вул.Хмельницького.
Нині вони написали колективну заяву про відключення від централізованого теплопостачання, щоб весь будинок перевести на автономне опалення. Заступник міського голови Олександр Хавренко повідомив «ЖВ», що нині такі заяви написали мешканці п’яти будинків міста. Усі вони будуть розглядатися депутатами міської ради, які вирішуватимуть питання щодо виділення коштів на такі цілі. Коментуючи питання щодо недотримання Тепломережею необхідної температури теплоносія, О.Хавренко зазначив наступне:
— ТЕЦ повинна виробляти 270 тисяч гігакалорій тепла на рік, а виробляє практично на 100 тисяч менше. Чому? Та тому, що рівень платежів населення не дозволяє нормально розраховуватися за газ. Тому і температура теплоносія лише 65 градусів. Як платимо – таке тепло і маємо.
— Ми нікого не хочемо образити або звинуватити, – каже Л.Орел, – ми вдячні за те, що нам зробили цей ремонт. Ми всі просто хочемо, щоб у нас було тепло!
Мешканці будинку звернулися до депутата свого округу Леоніда Ковалевського з проханням створити комісію, яка зробила б висновки щодо якості виконаного капітального ремонту та надала рекомендації щодо подальшого вирішення проблем із його теплозабезпеченням.
Олена БОРОВКОВА,
“Жовтоводські вісті”