«Я уже не говорю о том, шо было распоряжение с области провести всё скромно иииии…это самое….»
В.В. Тарасенко
В той момент, коли День Незалежності України святкували як мегаполіси, так і маленькі селища, коли з усіх кутків сусідніх держав лунали привітання та слова підтримки, як від пересічних громадян, так і від Президентів, коли соціальні мережі «вибухнули» світлиною з маленькою афроамериканською «бандерівкою», Жовті Води залишилися на узбіччі.
Сумно та дивно було спостерігати мешканців, які прийшли до парку Слави у патріотичному вбранні, з посмішками, з піднесеним настроєм …ні, не заради концерту або веселощів. Тут не йдеться про салют та веселощі, адже в такі нелегкі для нашої країни часи День Незалежності — то не просто календарна дата, то дата в серцях. Найгірше те, що в цей день місцевою владою були позбавлені привітання в тому числі й жовтоводські учасники АТО — люди, яким на сьогодні ми маємо дякувати за спокій, за те, що вони боронять нашу землю від російського агресора, за те, що прапор України залишається однією з найвищих і найшанованіших святинь нашого народу.
До речі, про прапори… Як так вийшло, що місто не прикрашено навіть в такий день державною символікою? Чому білборди присвячені десятиріччю ГМІ та рекламі кондиціонерів для білизни, а не жовтоводським героям, яких в місті чимало?
Громада запитує у міського голови: чи не забув він, що день Незалежності — державне свято? Чи не занадто «скромно» пройшов цей день? І кого взагалі мала на увазі пані Кузьмінська, стверджуючи на оперативній нараді, що «Ми свято святкували»? Де його святкували Ви, наш керманич, «народний мер» та рештка регіональної спадщини, яка продовжує сидіти у виконкомі?
Невже у місцевої влади немає усвідомлення того, що Незалежність України — це незалежність кожного із нас і виборюється вона зараз страшною ціною? Ще ніколи це свято не було таким важливим, адже як українцям боротися з зовнішнім ворогом, коли повно внутрішніх?
А наші хлопці переможуть. І місто ще народить для своєї Батьківщини воїнів, викладачів, лікарів, співаків, видатних вчених. Головне їм допомагати, а не заважати. І не просто надягати вишиванки та давати гучні обіцянки, а дійсно працювати в ім’я Незалежності та прославляння нашої Держави.
Зі святом тебе, Жовті Води!
Ліна Богдан, фото: «Отражение»
