На запрошення Жовтоводської секції бойового гопака до нашого міста минулого тижня завітав із візитом Засновник стилю та Верховний учитель Бойового гопака, Президент Міжнародної Федерації Бойового Гопака Володимир Пилат. 25 березня В.Пилат відвідав Інститут підприємництва «Стратегія», де поспілкувався зі студентами.
Максим Пошедін, Володимир Пилат, Владислав Дутчак
На початку в аудиторії інституту учасники зустрічі переглянули відео-кліп та документальний фільм про історію виникнення українського бойового мистецтва, сучасну школу Бойового Гопака. Після перегляду Володимир Пилат відповів на запитання присутніх. Молодь цікавило багато чого, адже зазвичай «гопак» асоціюється переважно з національним українським танцем у шароварах, сприймати його як бойове мистецтво, бажати освоїти його та пишатися цим – поки що не є природнім для більшості молодих людей України.
«Країна воїнів»
Як розповів Володимир Степанович, козацтво виникло набагато раніше, ніж ми вважаємо, ніж вчили нас підручники з історії, а про силу та міць козаків чули і знають у багатьох країнах світу. Виникає запитання: чому ж нині ми у своїй рідній країні так мало знаємо про власну культуру, традиції, духовні надбання рідного народу? Володимир Пилат пояснює це так: «Про те, що козацтву 500 років говорить лише одна держава у світі – Росія. Бо поляки говорять, що козаки були відомі вже у Х столітті. Китайці, приміром, пишуть, що козаки – то люди, які охороняли Шовковий Шлях. Ваша земля, тобто Дніпропетровська, Кіровоградська і Запорізька області, називалася «Україна», що з санскриту перекладається як «Країна У», а «У» означає «воїн», тобто «країна воїнів». А вам потім сказали що це «окраина»… І це – у центрі Європи (всміхається). Багато цікавого є в нашій історії. Але тих вчених, які правду писали, переслідували. От і сьогодні, коли вся Європа пишається козаками, у нас показують фільми, де козаки – алкоголіки. Як може алкоголік воювати? Наприклад, отаман Сірко приніс у Європу танець козачок, він був кращим фехтувальником Європи, він вчив мушкетерів фехтуванню. Чому, наприклад, про це вам не говорять? Тому що для вас написано все так, щоб ви завжди вважали себе неповноцінними або другорядними, або якимись хворими, або якимись ощадними. А Бойовий Гопак – для свідомих українців, він вчить вас бути гордими, любити своє, пишатися своїм!».
Гопак як вид бойового мистецтва
Відроджувати Бойовий Гопак розпочав львів’янин Володимир Пилат ще за часів Радянського Союзу у 1985 році. Він систематизував знання, зібрані по крихтах від українців – майстрів двобою, розкиданих по усьому Союзу. Значну систему техніки вдалося розшифрувати завдяки дослідженню українських народних танців.
Бойовий Гопак – багатогранна система тілесного, розумового та духовного гарту. У школі Бойового Гопака є чотири напрями розвитку: оздоровчий, фольклорний, спортивний та бойовий. Як відзначив В.Пилат, вищий рівень майстерності – бойовий, не викладають «простим людям», здебільшого ним оволодівають представники спецслужб.
Рівень майстерності має свою градацію. Наприклад, «жовтяк», «сокіл», «яструб» – базові учнівські рівні. «Джура» – проміжний рівень. «Козак» – це як «майстер спорту». Далі найвищі рівні – «характерник» і «волхв». Адже є різниця і у понятті «боротьба»: боротьба тілесна, розумова і духовна.
Бойовий Гопак об’єднує українців
Міжнародна федерація Бойового Гопака була створена у 2001 році. Осередки діють далеко за межами України: в Канаді, Англії, Іспанії, Італії, Португалії та Білорусії. Гопак виходить за межі звичайних уявлень про вид спорту чи бойове мистецтво. Бойовий Гопак – це потужний молодіжний рух, що охоплює і об’єднує українців у всьому світі незалежно від суспільного стану чи рівня достатку, належності до політичних партій чи віросповідання. «Є загальні людські цінності, які ми і виховуємо. У нас є і християни, і язичники, і мусульмани, і буддисти. Я не ділю людей за віросповіданням. Найголовніше, щоб вони мали в серці Бога», – говорить В.Пилат.
Високий, міцної статури, в ошатній вишитій сорочці, з густою бородою та добрими смішливими очима, – справжній козак, Володимир Степанович уселяв відчуття сили духу, впевненості у своїх переконаннях та водночас спокою та зичливості. Відповіді на чисельні запитання давав врівноважено і у кожному його слові відчувалася любов до рідного.
«Це ж земля козацька!»
Володимир Пилат в інтерв’ю місцевим ЗМІ розповів, що у Жовтих Водах було проведено семінар для майстрів Дніпропетровської області, а також його привели до нашого міста наміри допомогти місцевій організації в оформленні осередку Міжнародної Федерації Бойового Гопака.
Найбільше враження від Жовтих Вод у львів’янина залишив пам’ятник Героям Визвольної війни 1648-1654 рр. у парку Слави: «Я одразу зателефонував до Львова і кажу, що я ще такого пам’ятника гарного козакам не бачив. Мені замовили фотографії, щоб я привіз і показав. Це така «махіна»! Я вражений. А жовтоводцям бажаю, щоб пишалися своїм краєм. Тут дуже гарно. Це ж земля козацька! У Дніпропетровській області свого часу було вісім січей. Це говорить про те, що колись тут жили великі воїни, які прославляли цю землю на весь світ. Мені приємно, що тут є багато селян, є багато робітників, але хотілося б, щоб ваш край славився і великими лицарями Світла, Правди, Добра і Любові!».
Людмила НОВОШЕВСЬКА, фото Ігоря ЖМУРА, ИА «Имеется мнение»
